Кароль Радзішевскі випускник факультету живопису Варшавської Академії Образотворчих Мистецтв. Видавець та головний редактор журналу “DIK Fagazine”. Засновник “Queer Archives Institute”. Лауреат Паспорта “Політики” (2009). Його роботи виставляли в т.ч. в Національній Художній Галереї “Zachęta”, Музеї Сучасного Мистецтва у Варшаві, Музеї Мистецтв у Лодзі, Вроцлавському Сучасному Музеї, Національному Музеї у Варшаві, Центрі Сучасного Мистецтва Замок Уяздовський, Kunsthalle Wien, Новому Музеї в Нью-Йорку, Галереї Whitechapel у Лондоні, VideoBrasil в Сан-Паулу, Cobra Museum в Амстердамі та бієнале PERFORMA 13. в Нью-Йорку, 7. Бієнале в Гетеборзі, 4. Празька Бієнале, New York Photo Festival у Нью-Йорку та 15-та Бієнале Мистецтва Медіа WRO.
Quid est ad aeternitatem?
Кароль Радзішевскі є автором фільмів, фотографій, міждисциплінарних проектів, засновником та головним редактором журналу DIK Fagazine (www.dikfagazine.com) та творцем „Queer Archives Institute”.
Темою його дуже різноманітної і непростої до категоризації творчості є відстеження мейнстрімових обмежень, схем та кліше. Його цікавить проблема ідентичності, включаючи сексуальну ідентичність, свобода та функціонування особистості в межах політичної чи соціальної системи.
В роботі Quid est ad aeternitatem? Кароль Радзішевскі читає на камеру лист, якого він є адресатом, і який є своєрідною спробою обертання художника з неправильного шляху, показуючи йому справжні цінності, перш ніж буде запізно. Відправник глибоко «стурбований» ставленням художника, його сексуальними вподобаннями, якістю його мистецтва та його впливом на глядача. Автор листа глибоко переконаний у власній моральній перевазі, посилаючись на “об’єктивно існуючого Бога” і наказуючи художнику “взяти себе в руки”. Хрестовий похід, керований автором листа та його “глибока турбота” про долю митця та світу, які звучать більше як осуд та заборона, насправді є вираженням страху, але не того, що виражає сам автор, а того, що не дозволяє йому побачити художника як рівного собі суб’єкта і того, хто не допускає відкритості та прийняття інших поглядів, крім власних, закриваючись у тіні погано переданого та вивченого уроку.