Катажина Козира навчалася на факультеті скульптури Академії Образотворчих Мистецтв у Варшаві, де захистила диплом у студії проф. Гжегожа Ковальського. Представляла Польщу на 47-му Бієнале у Венеції, де отримала почесну відзнаку. Брала участь у Бієнале Сан-Паулу, Бієнале Сіднея, Бієнале Пусан в Південній Кореї, Центрі Мистецтв Барбікан у Лондоні, Музеї Людвіг у Відні та Музеї Брукліна в Нью-Йорку. Нагороджена Паспортом “Політики”, є лауреаткою четвертої Премії Польського Інституту Кіно та MSN у Варшаві і Школи Вайди. Її роботи знаходяться в колекціях Postmasters у Нью-Йорку, Capsule в Шанхаї, Національному Музеї, Галерії Zachęta та Музеї Сучасного Мистецтва у Варшаві. Живе і працює в Берліні та Варшаві.
Йорам
Катажина Козира – одна з провідних представниць критичного мистецтва, авторка відеофільмів, об’єктів, скульптур та інсталяцій. У своїх роботах вона піднімала теми, часто визнане як культурні табу, такі як хвороба, смерть, тілесність, сексуальність та інші.
Проекти, реалізовані Козирою, часто мають складний характер і є мистецькою відповіддю на різні проблеми сучасності. Одним із таких проектів є робота “В пошуках Ісуса”, до складу якої входить фільм Йорам, представлений на виставці.
Як ми читаємо на сторінці художниці: “відправною точкою для проекту була інформація про т.зв. єрусалимський синдром – гострий маревний розлад, описаний медициною лише у другій половині ХХ століття. Ті, хто страждає від нього, відвідуючи Святу Землю, ототожнюються з біблійними персонажами, найчастіше з Месією”.
Фільм – це розмова, записана художницею з чоловіком, який розповідає їй про свої переживання, духовний досвід, емоційних станах та зустрічі з Богом “віч-на-віч” . Слова чоловіка можуть здивувати, розвеселити чи налякати, але, безумовно, проект змушує замислитись над явищем цього “божевілля втрати власної ідентичності” і місця та значення релігії в сучасному світі, сильно позначених терором в ім’я бога.
