Марек Васілевскі закінчив Державну Вищу Школу Образотворчих Мистецтв у Познані в 1993 р. та Central Saint Martins College of Art & Design в Лондоні в 1998 році. Він читав лекції в Dartington College of Art у Великобританії та у Florida Atlantic University в США. В рамках програми Erasmus читав лекції в Konstfack в Стокгольмі та European School of Visual Arts у Пуатьє. Його роботи виставляли, серед іншого, у Національній Художній Галереї “Zachęta” у Варшаві, Центрі Сучасного Мистецтва Замок Уяздовський, “Galeriа Kronika” у Битомі, на Focus Łódź Biennale бієнале у Лодзі та під час багатьох виставок, у т.ч. у Пекіні, Тель-Авіві, Нью-Йорку, Стамбулі та Берліні. Він працює на факультеті мультимедійної комунікації Університету Мистецтв у Познані, де з 2013 року очолює міждисциплінарну аспірантуру. У 1994-2013 роках він був головним редактором “Художніх Зошитів”, художньо-наукового журналу, виданого Академією Образотворчих Мистецтв, а потім Університетом Мистецтв в Познані. З 2001 по 2017 рік був головним редактором “Часу Культури”. З 2017 року директор міської галереї «Арсенал» у Познані. Він є членом міжнародної асоціації мистецтвознавців AICA. У 2014 році він отримав Хрест Свободи і Солідарності від Президента Польщі. У 2015 році був нагороджений Срібною Медаллю “За заслуги перед культурою Gloria Artis”. Живе і працює у Познані.
Prophecy (Пророцтво)
Марек Васілевскі займається насамперед відео. Його роботи часто являються певним видом грою з глядачем, картина, яка, здається, представляє банальну реальність, є приводом для роздумів про різні залежності та заплутаності. Васілевскі аналізує носій, які він використовує, вивчає його принципи і схеми, грає з конвенціями і розкриває механізми маніпуляцій, що стосуються як самої сфери мистецтва, так і, наприклад, соціальних питань.
Пророцтво – фільм, зйомки якого повстали на території Хорватії. Перший кадр представляє перформативну акцію, проведену перед пам’ятником антифашистським партизанам на півострові Пелєшаць. По хвилі дія переноситься до руїн у містечку Купарі поблизу Дубровника. Це місце під назвою Затока Мертвих Готелів, туристично-оздоровчий комплекс, побудований за часів Югославії, зруйнований під час громадянської війни в 90-х роках минулого століття. Обидва місця є свідченням спустошення, спричиненого чумою націоналізму. Незалежна, паралельна площина, що доповнює значення роботи – це звукова доріжка. Це found footage, яке є апокаліптичним пророцтвом нещасть, які незабаром чекатимуть людства через майбутню Третю світову війну.
