Народився 1987 року в Полінці, Україна. Займається графікою, інсталяцією, мистецтвом перформансу, стріт-артом, фотографією і поезією. Був також куратором колективних виставок, зокрема в галереї “Дзиґа” у Львові (2013) і Галереї Лабіринт у Любліні (2017).
Ярослав Футимський, Плач [ГЛ, ГА], Інсталяція, 2005-2017
Дивовижна простота й поетичність робіт Ярослава Футимського, молодого українського художника, береться з випадковості й нетривкості матеріалів, які він використовує. Футимський у творчості послуговується знайденими предметами, найдешевшими, виловленими з буденності й найзвичайнісінького середовища. Він трохи ретро – якщо фотографує, то плівковим або автоматичним дешевим фотоапаратом, часто покладається на випадок. Можна сказати, що його стратегія – це авангардне здивовиження, очуднення, яке описував Віктор Шкловський, завдяки якому цей літаючий у хмарах марнотратник, який перебуває і вічній подорож між Львовом, Любліном, Полінкою, Ужгородом, Варшавою, Рівним і Вроцлавом, без постійного місця проживання чи комп’ютера, змушує нас інакше дивитися на звичну дійсність.
У Любліні й Білостоку художник показує залізничні квитки, які він колекціонує, і які документують кілька останніх років його мандрівний стиль життя. Робота Футимського, яка водночас торкає дитячим колекціонуванням і мотивом якої був захват буденністю, відображає також непевне існування художника, приреченого на постійне переміщення, щоби працювати й виживати, навіть якщо це його свідомий вибір.
