Володимир Кузнецов
Володимир Кузнецов, «Гречка з м’ясом», 2025, документальна аудіо п’єса на основі інтертитрів з циклу “З антології української кухні 2022–2024…”, 46’55”, створена у співпраці з композиторкою Маріанною Клочко, а також у співпраці з Архівом Війни
Володимир досліджує теми, що поєднують приватне і публічне, розглядає пам’ять як вид досвіду і створює нові концепції на основі особистого та колективного знання. Художник працює з різними засобами вираження – документацією, рисунком, живописом, вишивкою, відео та перформансом. Він зосереджується на естетиці повсякденних практик, а також на присутності архаїчного в сучасному. Впродовж останніх двох років Володимир документує роботу волонтерів Київщини, а також працює з матеріалами Архіву Війни.
«Гречка з м’ясом» – це документальна аудіоп’єса на основі інтертитрів, яка розповідає про феномен українського волонтерства в темні часи. Вона є частиною циклу «З антології української кухні 2022–2024…» – документації досвідів війни, які постають і як політичний архів теперішнього, і як архів жестів солідарності та публічних соціальних актів. Фільм базується на свідченнях, отриманих у співпраці з Архівом Війни та відзнятої художником документації про порятунок людей – забезпечення їжею у перші дні вторгнення.
Зібрані фрагменти розповідей, діалогів, взаємодій на перший погляд стосуються буденного й банального процесу приготування їжі, що передбачає рутинну працю без платні та вихідних. Проте відеоробота Володимира працює як збільшувальне скло, у якому стають видимими, увиразнюються особливі риси українського суспільства. Завдяки їм країна вже четвертий рік поспіль чинить успішний опір набагато сильнішому ворогу. Герої фільму – люди різного віку, статі, соціального походження, професії, переконань – ймовірно ніколи б не зустрілися в умовах мирного життя. Проте вони опиняються «на одній кухні» через власний вибір, що ґрунтується на спільному відчутті солідарності, емпатії, зрештою любові. У їх взаємодіях та розмовах – рутинних, захопливих, часом наївних, але надзвичайно щирих – проявляються неймовірна гідність та людяність, на які спираються їх рішення та дії. Фільм Володимира підсвічує найкращі риси українського суспільства, які проявила повномасштабна війна. З одного боку вони вирізняють українців як спільноту, а з іншого – доводять приналежність до європейських цінностей і вдихають у них нові сенси.
