Народилася 1970 року в Ольштині, Польща. Навчалася на факультеті Образотворчих мистецтв Торунського університету ім. Міколая Коперніка. З 1996 року працює на кафедрі рисунку цього університету. Творчість Яблонської часто приписують до феміністичного чи постфеміністичного мистецтва, хоча художниця уникає такого однозначного твердження. Робить переважно інсталяції, фотографії, перформанси й часово-просторові дії. Використовуючи й перетворюючи попкультурні стереотипи й кліше жіночності, вона веде переповнену іронії гру з соціальними ролями, які приписуються жінкам, а водночас – з механізмами інституції мистецтва. Вона також піддає рефлексії суспільну заангажованість художників, досліджує семантичні зв’язки й непокоїть глядача неадекватністю форми й змісту мовного запису. В її доробку є також довготривалі акції, що спираються на співпрацю з інституціями культури й громадськістю, а також проекти, що активізували різні середовища. Створений нею біґборд “Домашні ігри” висів у публічному просторі кільканадцяти польських міст у рамках діяльності Зовнішньої галереї AMS, польської фірми, що займається зовнішньою рекламою. Творчість Яблонської була представлена під час багатьох індивідуальних виставок, зокрема в: „Захенті”, Варшава; галереї „Хроніка”, Битом; BWA, Зелена Ґура; Галереї Арсенал Білосток; а також групових виставок, зокрема в: Музеї мистецтва, Лодзь; Центрі сучасного мистецтва Лазня, Ґданськ; Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський, Варшава; Центрі сучасного мистецтва „Знаки часу”, Торунь; Інституції мистецтва Острів, Ґданськ; галереї “Manhattan”, Лодзь, а також у Бруклінському музеї, Sculpture Center i The De Lamar Mansion Centennial Salon of Arts & Ideas, Нью-Йорк; Forum Kunst & Architektur, Ессен; n.b.k., Берлін.
Ельжбєта Яблонська, Пункти [ГА], польова інсталяція, 2017
Карти – це дуже вдячний художній матеріал. Як і в мікро- так і в макромасштабі вони виявляють не лише географічні зв’язки, але ті на глибшому, часто неочікуваному рівні, показуючи взаємини між народами й культурами. Робота Ельжбєти Яблонської відсилає до того, як карта може відкрити глибше значення.
У цій роботі авторка зазначила точки на карті світу, позначені як прикордонні пункти пропуску, які потім перенесла на підсвічену стіну у формі просвердлених дірок. Ця проста дія творить зовсім новий, абстрактний лад з пунктів пропуску, в якому після усунення кордонів і ліній проявляється певний тип світлового «малюнку», письма світлом. Згромадження світлових точок нагадує сузір’я, але через жорсткий, агресивний рух просвердлювання проявляється менш приємний, брутальніший аспект роботи, що відсилає до пострілів, війни й насилля. Таким чином художниця відсилає також до мілітаризму й насильства, які запрограмовані в кожну побудову кордону, який потім треба стерегти й захищати. Робота матиме дві частини: у Білостоку буде показана інсталяція, а в Любліні назви місцевостей – інформативні описи у друкованому вигляді.
Ельжбєта Яблонська, Пункти [ГЛ], Роздруки, 2017
