Народилася 1962 року в Баку, Азербайджан. Живе і працює в Баку. Шіхлінська вивчала монументальний живопис в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В. Мухіної (1981-1983) і в Азербайджанському державному університеті культури і мистецтв, де1988 року отримала диплом. Відома азербайджанська художниця, яка послуговується багатьма медіями, починаючи від мистецтва у стилі site-specific до живопису, фотографії й відеоінсталяцій. Вона долучається до мультимедіальної діяльності, в рамках якої використовує своє мультикультурне походження для створення праць, що стосуються складних взаємин між політикою, історичною пам’яттю й національною ідентичністю. Звертаючись безпосередньо до суспільних питань, Шихлінська у своїх роботах зрівноважує естетичні аспекти й глибокий концептуальний меседж. Піонерка концептуального мистецтва в Азербайджані. Була відзначена титулом Почесної художниці Республіки Азербайджан. Художниця брала участь у багатьох бієнале і виставках, організованих музеями й мистецькими інституціями, зокрема Галереєю MAMA.ART, Рим; музеєм Pera, Стамбул; музеєм Wunderkammer, Галле; Музеєм сучасного мистецтва, Баку; Грузинським національним музеєм, Тбілісі; Німецьким історичним музеєм, Берлін; Palazzo Reale, Мілан; Kumu Kunstimuuseum, Таллін; MOCAK, Краків; Documenta13, Кассель; Державним музеєм мистецтв у Дрездені; 52 Венеційською бієнале – павільйон Республіки Азейбарджан.
Робота азербайджанської художниці – це двоканальна проекція, що показує стіни на Апшеронському півострові. В ній вона відсилає до змін, що відбулися в пейзажі її рідної країни після економічного буму, який Азербайджан пережив останніми роками. Однак, це дуже двозначний успіх, що спирався переважно на нафтовий бізнес, олігархію, витрати на озброєння й корупцію, у той час коли більшість громадян досі потерпає від бідності, має дуже мало громадянських свобод і обмежена цензурою. Одним із наслідків азербайджанського капіталізму й приватизації стала зовсім неконтрольоване самовільне будівництво, що втілюється у зведенні стін. «Клаустрофобія» говорить про нову, абсурдну й похмуру архітектуру Азербайджану, а якій домінують стіни, що найчастіше відгороджують приватні території, що особливо помітно в столиці, Баку. Деякі стіни знаходяться посеред вільного простору, і властиво невідомо, що вони мали би «охороняти». Дотепер художниці вдалося зареєструвати близько 70 видів муру, які складаються в серії. Масове зведення стін може бути коментарем до теми поразки демократії й громадянського суспільства у колишніх радянських республіках, або ширше – до теми обмеженої свободи у сучасних капіталістичних суспільствах.
Сабіна Шіхлінська, Клаустрофобія [ГЛ], Відео, 2013, Цикл фотографій, 2013-2017, робота в процесі
Сабіна Шіхлінська, Клаустрофобія [ГА], Відео, 2013, Цикл фотографій, 2013-2017, робота в процесі
