Народився 1988 року у Торуні. Живе і працює в Варшаві. Випускник Познанського художнього університету зі спеціальністю фотографія й інтермедії. 2014 року отримав диплом магістра Академії образотворчих мистецтв у Варшаві, у майстерні просторових дій Мірослава Балки. Ноґальський – фотограф і відеохудожник. Свою творчість він презентував на виставках у Польщі і за кордоном, зокрема: в рамках Місяця фотографії, Мінськ (2014); в Комуні//Варшава, Варшава; Новому театрі, Варшава; під час відкриття Європейської столиці культури (2014), Умео; у Міській галереї Арсенал, Познань; у MOCAK-у, Краків.
Тимон Ноґальський, Green White Orange – Composition [ГЛ, ГА], Відео, 2016
Короткий фільм Тимона Ноґальського, художника, який охоче використовує нові медіа, не вимагає особливо розлогого коментаря – саме розуміння, де він знятий, усе пояснює. З висоти пташиного польоту ми спостерігаємо землю, на якій лежать уламки й сміття. Повільно, але ми все краще розуміємо, що саме ми бачимо. Підтвердження буде у самому кінці, коли побачимо велику гору, насипану з рятувальних жилеток, і напис «Лесбос». Ми на грецькому острові, який для тисяч біженців з охопленого війною Близького Сходу стає першою зустріччю з Європою й обіцянкою порятунку. Водночас сюди часто не допливають і гинуть, тут живуть у таборах, які можуть запропонувати навіть менше, ніж мінімум, необхідний для існування, тут стикаються із насиллям і зґвалтуваннями. Ця гора жилеток схожа на інші образи війни й геноциду ХХ ст., нагадуючи про відповідальність Європи у нав’язливій забороні доступу до своїх кордонів і майна. «Уявляючи собі майбутнє, я бачу бідність, неминучий глобальний конфлікт і згарища. Така перспектива, хоч і апокаліптична, але аргументована багатьма спостереженнями, видається надійно вписаною в свідомість принаймні частини суспільства», – говорить художник.
