Народився 1959 року в Леріку, Азербайджан. Живе і працює в Парижі. Бадалов – візуальний художник і поет, засобами вираження якого є: візуальна поезія, об’єкти, інсталяції і перформанс. Він експериментує зі словами і творить загадкову поезію, переплітаючи мови і образи з різних культур. Головний інструмент його творчості – це мова. Його цікавлять обмеження мови й потенціал ізоляції індивідуума від решти суспільства. Крізь призму мови Бадалов роздумує над актуальною геополітичною ситуацією. Він співвідносить її зі своїми досвідами, пов’язаними з міграцією через країни колишнього Радянського Союзу, Сполучені Штати, Європу, Азію й Близький Схід. Його рисунки, колажі й орнаментальна поезія показують взаємнонакладання культур, історії й ідеології у глобалізованому світі. Візуальна поезія Бадалова часто набуває форми щоденника, який щоденно заповнюється результатами лінгвістичних спостережень, а також обробленим візуальним матеріалом, що часто містить політичні сенси. Творчість Бадалова була представлена у рамках як індивідуальних виставок, зокрема в: Tensta Konsthall, Стокгольм; MUSAC, Museo de Arte Contemporáneo de Castilla, Леон; Palais de Tokyo, Париж; Kunstraum München e.V., Мюнхен, так і колективних: MOCAK, Краків; Kunstmuseum Bern, Берн; New Museum, Нью-Йорк; Музей сучасного мистецтва, Антверпен; MANIFESTA 8, Мурсія; XI бієнале в Кванджу; VI бієнале в Москві; XV бієнале в Джакарті; I бієнале в Салоніках.
Бабі Бадалов, Геополітична криза мов Східної Європи [ГЛ], Інсталяція, 2017
Бадалов – азербайджанський художник і поет. У своїх мистецькій практиці послуговується передовсім мовою, випробовуючи її межі. Його приваблює зображення мови як чогось гнучкого й самовільного, що водночас добре надається до безупинних ігор словами, але й має більш суворі прояви, наприклад, незнання мови може ізолювати людей один від одного й створювати кордони. «Кордони моєї мови визначають кордони мого світу», – писав Людвіг Вітгенштайн у «Логіко-філософському трактаті». Бадалов у певному сенсі підтримує цю тезу, але не погоджується на неї, зосереджуючись на політичному вимірі мовної чужості. Візуально його роботи втілюються у дуже привабливих формах – художник творить інсталяції, об’єкти і картини, збагачуючи їх гепенінгами. Використовує форму транспарантів, на яких виводить гасла, що їх каліграфія часто перетягує увагу на себе. Показує також поступове ускладнення значення заполітизованих слів, таких як «біженець» чи «кордон», супроводжуючи їх спотвореними картинками із засобів масової інформації. У Любліні він втілив роботу зі словами-ключами «кордон», «нація», «ідентичність», які утворюють кольоровий колаж і розповзаються по банеру, немов імпровізований «мітинг без учасників», який живе своїм власним внутрішнім життям.
Бабі Бадалов, Геополітична криза мов Східної Європи [ ГА], Інсталяція, 2017
