Кацпер Томашевський „Because I’m pretty when I cry”

Змішані емоції та суперечливі бажання: страх, переплетений з бажанням, та надія, переплетена з відчаєм, стають для Кацпера Томашевського відправною точкою для роздумів про сльози як каталізатор переживання. Сльози? Швидкоплинні краплі хаосу, що виринають із глибин нас самих та стікають обличчям, як матеріальний запис емоцій.

відкриття: 11.07.2025 (п’ятниця), 19:00
де: Галерея Лабіринт 2, вул. Гродзька 3 (ul. Grodzka 3), Люблін
виставка діятиме дo: 10.08.2025 (вівторок-неділя, 15:00-18:00)
вхід вільний
куратор: Матеуш Влодарек

Джек Кац, автор книги «Як працюють емоції», зазначає, що плач попри свою повсюдність залишається напрочуд недослідженою сферою. Ця прогалина надихає Томашевського, який у своїх найновіших творах приглядається тому, як люди приборкують цей неконтрольований акт. Сльози стають для нього ключем для розуміння внутрішньої напруги та контрастних почуттів, присутніх у нашому повсякденні.

Спираючись на особистий досвід роботи з горем та запозичивши назву виставки з пісні Лани Дель Рей, митець розглядає сльози як чарівні потоки. Спонтанні та мимовільні, вони нагадують первісний ритуал природи. Прозорі, майже непомітні, але сповнені блиску, у порівнянні з необробленою сталлю – холодною, твердою, непохитною, яку він використовує у своїх нових роботах, – вони набувають нового значення. Вони стають символом напруги та звільнення від неї, ніжності та сили, крихкості та наполегливості. Як співає Лана: “Because I’m pretty when I cry”.

На виставці представлені малюнки, виконані чорними, срібними та фіолетовими олівцями. Фіолетовий колір, символ магії та духовності, надає сльозам додаткового виміру. Натомість цитати з попкультури, що з’являються у творах, є спробою приборкати смуток та складні емоції, які є невіддільною частиною нашого досвіду. Поруч із малюнками розташовані сталеві пластини з гравіюванням, що діють як дзеркала – вони відображають як емоції, так і роздуми про способи їхнього прояву в публічному просторі. У цих творах Томашевський запитує, де закінчується приватність і де починається потреба ділитися сльозами з іншими. Серед представлених робіт є й інсталяція, створена з важких, натхненних камінням органічних форм та холодної сталі, що злилися в єдину структуру. Це фонтан емоцій, алюзія на слова Овідія: “Аїд сповнений сліз”.
Виставку супроводжує аудіоряд Стася Чекальського.

Кацпер Томашевський (нар. 1999) – візуальний митець, творець інсталяцій, об’єктів, картин та фотографій. Випускник Варшавської академії мистецтв. У своїй практиці досліджує міжвидові стосунки та інтимні залежності між людьми та іншими істотами. Його цікавлять форми турботи, піклування, смутку та жалоби, що проявляються в цих стосунках – як на емоційному, так і на матеріальному рівні.

У своїх творах він досліджує крихке, покинуте, невидиме – моменти делікатності та втрати, маргіналізовані форми існування, емоції та присутність, неохопні мовою та увагою.
З 2024 року він співпрацює з Інститутом Доброї Смерті, де співтворить проєкти на межі між мистецтвом, освітою та культурою жалоби.

Автор персональних виставок: «Спи, песику, спи… II» (Галерея El, Ельблонг, 2025), «Спи, песику, спи…» (Галерея Промоційна, Варшава, 2024), «Слід» (Галерея Маршалковська 18, Варшава, 2023), «Lodge» (Галерея Blunk, Тронгейм, Норвегія, 2022), «Взуття» (Галерея Бжозова, Варшава, 2019).