Малгожата Гожелевська-Намйота «Їж як людина. З історії домашнього харчування»

На все життя з нами залишається те, що ми чуємо за столом. Найчастіше це фрази від наших батьків, дідусів та бабусь, які заохочують дитину їсти. Ложка молочної кашки перетворюється на літачок, аби приземлитися в роті того, кого годують. З часом потішні тексти набувають гостріших інтонацій і змінюються на погрози. Діти-неїжки замість їжі ковтають коментарі про власну зовнішність і споживають батьківські маніпуляції. Критика, почута в дитинстві, має нищівний вплив на дитину. Примус їсти є формою насильства і може мати сумні наслідки для тіла й психіки. Малий шлунок має вмістити не лише надмір охололого супу, а й передовсім величезну порцію дорослих страхів, злості та фрустрації.

відкриття виставки: 27.11.2026 (п’ятниця), 19:00
де: Галерея Лабіринт 2, вул. Гродзька, 3 (ul. Grodzka 3), Люблін
мова: вернісаж польською мовою
виставка діятиме до 31.01.2027 (вівторок-неділя, 15:00–19:00)
вхід вільний

Насилля годування притлумлює природний інстинкт. Багато фраз пам’ятаєш роками, а деякі переслідують тебе все життя. Так вихована людина вже не може їсти інтуїтивно – їсть з обов’язку, від стресу, про запас чи як нагороду за поразки в житті. Материнський голос, який раніше змушував проковтнути останній шматочок, за роки перетворюється на внутрішнього критика, що керує розладами харчової поведінки.

Досвід, пов’язаний із годуванням, може впливати на наступні покоління. Перервання циклу токсичних дитинств вимагає аналізу власної історії. Це відбувається тоді, коли ми здатні спокійно й без відчуття особистої поразки сприйняти недоїдену котлету власної дитини. Якщо ми дозволяємо дитині відійти від столу на її умовах, то припиняємо токсичну естафету й успішно оберігаємо її від тягаря власних страхів.

Працю над проєктом «З історії домашнього харчування» я розпочала у 2024 році; тепер він налічує близько 70 унікальних тарілок-об’єктів. Я вирішила використати власний досвід і розповіді знайомих. Записані раніше слова, почуті під час їжі, я почала наносити на тарілки, вплітаючи їх в наявну орнаментику. Зібраний із сентиментом сімейний сервіз я доповнила тарілками, отриманими від друзів і купленими на блошиних ринках. Позірно красиві предмети, які асоціюються з домашнім затишком, показують свою іншу сторону, якщо підійти ближче. Коли роздивитися їх уважніше, можна помітити часто болючі повідомлення, які нам роками безрефлексійно сервували разом із їжею.

Малгожата Гожелевська-Намйота вивчала живопис і друкарство на факультеті мистецтв Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) у Любліні. У 2008 році вона здобула ступінь магістра мистецтв у галузі друкарства. Від 2012 року навчалася в докторантурі з живопису, працюючи над темою «Фрагменти спогадів. Форми запису минулого» під керівництвом професора Станіслава Бая в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. У 2014 році здобула ступінь доктора мистецтв (дисципліна – живопис). 11 березня 2024 року Дисциплінарна рада Академії образотворчих мистецтв у Варшаві присудила їй ступінь габілітованого доктора в галузі мистецтв (дисципліна – образотворче мистецтво та реставрація творів мистецтва). Працює на факультеті мистецтв UMCS професором університету на кафедрі інтермедій.

Учасниця понад 130 групових виставок у Польщі та за кордоном (Малайзія, Україна, Німеччина, Бельгія, Болгарія, Македонія, Китай, Угорщина та Румунія); мала 15 персональних виставок. Лауреатка численних нагород і відзнак, серед яких: почесна відзнака на 7-му Міжнародному бієнале мініатюри в Ченстохові (2012); перша премія на Бієнале молодих – образотворче мистецтво в Радомську (2012); нагорода голови Бидгощського осередку Спілки польських художників і дизайнерів (ZPAP) на 2-му Загальнопольському конкурсі живопису імені Леона Вичулковського в Бидгощі (2016); нагорода мера Радома на Загальнопольському художньому бієнале – 44-му «Зимовому салоні», що проходив у Мазовецькому центрі сучасного мистецтва «Електровня» в Радомі (2016); Гран-прі на 1-му Міжнародному художньому бієнале «Контексти» у палаці Струга (2016); нагорода «Найкраща виставка» (Best Show) на Відкритому міжнародному конкурсі мистецтв із журі в галереї NOMA (Окала, штат Флорида, США).

Її роботи знаходяться в державних і приватних колекціях у Польщі та за кордоном. Вона малює, створює об’єкти й інсталяції. Її творчість вирізняється особистим виміром і досліджує теми, пов’язані з материнством, впливом дитинства на формування особистості та спадщиною, що передається між поколіннями.