Барбара Грика „Dirty Blood. De-risking”

Кров із заголовка – це головна енергетична сировина, нафта, настільки важлива у міжнародному обігу. Вона брудна, тому що її використання обернулося проти людства та природи. Завдяки нафті цивілізація рухається вперед, а водночас вона призводить до деградації природного середовища. Історія нафти — це історія про геополітичні конфлікти, розвиток цивілізації, технології, жорстку конкуренцію, домінування та глобальне потепління, а також про деградацію природного середовища, в якому ми живемо. Нафта може приносити благо, але водночас вона спричиняє занепокоєння.

Відкриття виставки: 14.12.2024 (субота), 18:00
Де: Галерея Лабіринт, вул. Попелушки, 5 (ul. ks. J. Popiełuszki 5), Люблін
Мова: відкриття польською мовою. Переклад українською: Володимир Дишлевук. Переклад польською мовою жестів: Евеліна Ляховська.
Виставка діятиме до: 31.01.2025 (вівторок-неділя, 12:00-19:00)
Білети: 8 злотих звичайний, 4 злоті пільговий (вхід на вернісаж безплатний)
Куратор: Вальдемар Татарчук

           Героїнею виставки Барбари Грики є нафта – «брудна кров», що циркулює в жилах постприродного організму, яким є світ епохи антропоцену.

Нафта – це енергія і життя. Нафта – це смерть, яка проявляється у вигляді забруднення довкілля, війн за ресурси та тіні кліматичної катастрофи. Нафта є золотом сучасності, але це чорне золото, видобуте з пекельних глибин землі.

Неможливо говорити про нафту, не говорячи про сучасний світ, і навпаки.

Розповідь, створена Барбарою Грикою, має форму постінтернет-оперети, представленої у вигляді мультимедійної інсталяції.

У центрі оповіді мисткиня розмістила постать Ігнація Лукасевича – поляка з вірменським корінням, від котрого у ХІХ столітті почалася цивілізаційна епопея, що триває й досі, підживлюючись нафтою. Саме Лукасевич, романтик і патріот періоду поділів Речі Посполитої, першим помітив необмежений потенціал цієї сировини, розробив новаторський метод її очищення та винайшов гасову лампу, яка пролила нове світло на процес прогресу. Перше нафтове Ельдорадо було створене на землях сьогоднішньої Польщі, поблизу Кросна, де Лукасевич почав розробляти нафтові родовища.

У наративі Барбари Грики історична постать перетворюється на міфологічну: Лукасевич стає Прометеєм. Мисткиня слідує за характером винахідника і підприємця, який заробив статок на нафті, але водночас був ідеалістом і філантропом. Свою роль у суспільстві Лукасевич сприймав у прометейських категоріях. Він вірив, що його відкриття змінять світ на краще і штовхнуть його на шлях прогресу. Він не помилився, хоча немає сумніву, що світ, створений на основі його винаходу, радикально відрізняється від утопічного бачення, яке він собі уявляв.

У «Брудній крові» присутній і Зевс. У стародавніх віруваннях цей бог жорстоко покарав Прометея за спробу передати людям божественну силу. У творі Барбари Грики Зевс приймає образ Рокфеллера – постаті, що символізує владу грошей і жадібність. У цій версії міфологічної історії Прометей стає працівником АЗС, на яку мільярдер приїжджає, щоб заправити свою машину.

Використовуючи комп’ютерну анімацію, зображення, згенеровані штучним інтелектом, та монтаж матеріалів з інтернету, Барбара Грика створює багатовимірний наратив, у якому в нафті відображається повен суперечностей образ сучасного світу. Нафта є сировиною, яка має величезний вплив на політичну, економічну та екологічну реальність. Водночас видобута з надр землі нафта, що походить із безодні часу, є матеріалізацією прадавньої хтонічної енергії, яку вивільняє сучасна людина. Джерела нафти є водночас джерелами процвітання й нерівності, паливом прогресу та рушійною силою війни. Наратив виставки Грики відбувається тут і тепер, але водночас в універсальному вимірі міфу. Дискурс героїв артикульований не в прозі, а як в опері – у формі поезії та пісні, що є чи не єдиною формою, здатною вмістити складність і амбівалентність нафтової матерії.

[Стах Шабловський]

3D анімація: Агата Конарська
текст опери: Александра Конарська
композитор: Пйотр Міхальчук
відео з архівних матеріалів та ШІ: Даніїл Ревковський
освітня програма: Патрик Даріуш Гацький, Мацей Кринський
спів: Лукаш Конечний, Анна Верецька
реп: Ян Альберт Цесляк, Павел Беднарчик-Бахус
оператор: Марцін Поляр

Профінансовано фондом Artystyczna Podróż Hestii.
Партнер: фонд Artystyczna Podróż Hestii та STU ERGO Hestia S.A.