Катажина Гурна «Пам’ять землі»

Виставка представляє нові твори Катажини Гурної в контексті добірки її ранніх робіт. Таким зіставленням мисткиня дещо зміщує сенси своїх ранніх творів, розкриваючи постійний процес переосмислення.

відкриття виставки: 5.07.2025 (субота), 18:00
де: Галерея Лабіринт, вул. Попелушки, 5 (ul. ks. J. Popiełuszki 5), Люблін
мова: вернісаж польською мовою. Без перекладу українською чи англійською мовами.
виставка діятиме до 17.08.2025 (вівторок-неділя, 12:00-19:00)
вхід: 8 злотих – звичайний квиток, 4 злоті – пільговий (вхід на вернісаж вільний)

До експозиції увійшли роботи з оголеною натурою.

Віссю виставки є два нові проєкти – скульптура жінки, яка тримає руки в землі, та відео, в якому акторка театру та кіно Богуслава Шуберт розповідає про досвід роботи над роллю Чаплі, жінки-птахи. Цей зв’язок між мрією та бунтом і примиренням із ґрунтом і біосферою, що дає підтримку, водночас визначає масштаб залучення Гурної.

Нині у популярному розумінні неолітична Венера трактується як прадавній символ родючості. Один із перших прикладів чоловічого погляду (male gaze). Протягом багатьох років Катажина Гурна ставить під сумнів соціальні кліше та сконструйовані чоловіками о́брази жінок. Розхитує стереотипні ролі, пов’язані з черговими періодами життя. На знімках вона часто сама віддзеркалює чоловічий погляд, як на фотографіях Fuck Me, Fuck You, Peace. Тепер її ранні твори дивляться на неї саму, адже вона вже займає інше місце в цьому триптиху. Водночас цього разу мисткиня пропонує не лише критичний коментар, а й позитивний вихід з цієї конфронтації. Жіночі статуетки кам’яної доби вона інтерпретує як ознаку їхньої іншої ролі: берегинь знань спільноти, організаторок колективної емпатії, опікунок.

Мисткиня розглядає період менопаузи, який є важливою точкою відліку для її нових проєктів, як визвольний та продуктивний. Пропонуючи новий погляд на вік та його значення в суспільстві, Гурна звертається до логіки співіснування. Її нові твори посилаються як на культурні символи, так і на нові погляди дослідників на взаємозв’язок між світом природи та людиною, які ми сьогодні заново відкриваємо та переосмислюємо. Цією особливою, забутою цінністю, яку старші жінки вносили у давню спільноту, була пам’ять землі.

Вік людини – жінки – є однією з важливих тем виставки. Катажина Гурна працює з різними людьми, але в низці її творів велике значення має її власна тілесність. Вона не ховається за «жіночою фігурою» – це вона, Катажина Гурна. Саме тому її твори, перспектива, з якої вона говорить, і позиція, яку вона представляє, змінюються разом із нею. Вона працює з власним тілом, саме на своєму тілі вона розв’язує проблеми, які порушує. Як «Жінка, що тримає руки в землі», так і «Венера антропоцену» створені на основі зліпків її тіла.

Виставка завершується новою серією фотографій – «Брудні жінки». Як каже мисткиня, і вони, і героїні її інших творів – це бунтарки, які з віком відкинули покладені на них очікування.

куратор: Антоні Бужинський

продукція: Діана Колчевська
монодрама: Богуслава Шуберт
відеомонтаж: Павел Гергісевич
скульпторська співпраця: Агнешка Шредер, Каєтан Каркуцінський, Матеуш Вуйцяк

Катажина Гурна – польська сучасна мисткиня, одна з провідних представниць критичного мистецтва, що походить з дев’яностих років. Одна з випускниць студії Гжегожа Ковальського. Використовує, зокрема, фотографію, інсталяцію та відео. Як писав Кароль Сенкевич, творчість Катажини Гурної опирається на перспективу жіночого погляду на соціальну реальність та символічні форми функціонування образу жінки в культурі. Її погляд коливається в спектрі між критичністю та ніжністю. Природа та екологічні мотиви також займають важливе місце в її творчості. Останніми роками вона зосередилася на скульптурі та відеороботах.

Серед виставок, де вона брала участь: Варшавська бієнале, Музей сучасного мистецтва у Варшаві, PGS у Сопоті, Центр сучасного мистецтва в Уяздовському замку, Bunkier Sztuki, MOCAK, Національний музей у Варшаві, Празька бієнале та NBK Berlin.

Катажина Гурна також багато років глибоко занурена в активістську роботу на захист митців та мисткинь.

Виставка в рамках проєкту «Прості запитання – складні відповіді».

Співфінансується Міністром культури та національної спадщини Польщі з Фонду сприяння культурі