Це лише виставка – третє відкриття

Митці й мисткині: Мирослав Балка, Томаш Беляк, Богдан Бунчак, Катажина Краков’як, Павло Ковач (молодший), Дмитро Купріян, Роберт Кусьміровський, Олександр Лень, Гошка Мачуга, Денис Панкратов, Йоанна Пйотровська, Агнешка Польська, Софія Помогайбо, Макс Роботов і Леся Хоменко, _mediaklub (Макс Роботов, Іван Світличний, Дмитро Тентюк, Дарія Майєр), Вільгельм Сасналь, Янек Сімон, Богдан Сокур, Моніка Сосновська, Любомир Тимків, Юрко Вовкогон, Артур Жмієвський 

Куратор: Вальдемар Татарчук

Відкриття виставки: 2.03.2024 (субота), 18:00
Де: Галерея Лабіринт, вул. кс. Попелушки 5 (ul. ks. J. Popiełuszki 5), Люблін
Виставка діятиме до 5.05.2024 (вівторок-неділя, 12:00-19:00)
Вхід: 8 злотих звичайний квиток, 4 злотих – пільговий. На вернісаж вхід вільний.
Доступність: інформація нижче

„Це лише виставка”, чергова виставка мистецтва, яка не змінить ситуації на фронті. Не змінить і ставлення вільного світу до війни в Україні. Може лише бентежити, дати відчуття хоч відсотка непевності, в якій живуть мільйони українців та українок, котрим загрожують смертоносні ракети, які запускає путінська армія.

Відкриття виставки відбулося 27 жовтня 2023 року, проте на ній не було жодних праць – лише архітектура, готова прийняти експозицію. Вона нагадувала порожнє, темне місто. Її оточувала проєкція ясного блакитного неба, котра епізодично гасла й залишала виставку в тривожній темряві. Саме з неба прилітають ракети й дрони, саме з неба приходить смерть і спустошення. Хоча в Любліні ми можемо почуватися в безпеці – війна звідси далеко. Ще далі вона від Берліну, Амстердаму, Парижу, Нью-Йорку чи Будапешту. З плином часу здається, що вона все далі. Ми забуваємо чи намагаємося забути про ту війну. Вона перестає бути гарячою темою для запрацьованих і зайнятих власними проблемами мешканців вільного світу.

Зате вона не втратила важливості для українців та українок – для них це питання життя або смерті. Також і для українських митців та мисткинь, частина з яких служить у ЗСУ й показала свої твори у другому виданні цієї виставки, відкритому 12 січня 2024 року. Там були праці, створені після 24 лютого 2022 року, але не лише. Частина митців-військовослужбовців та мисткинь-військовослужбовиць відклала свою мистецьку практику на дальший план. Зараз важливіша боротьба за країну та за її фізичне існування. Але й за цінності, серед яких і можливість творчості, свобода слова, права меншин, які з перспективи Путіна становлять загрозу для росії.

Розуміють це й неукраїнські митці й мисткині, котрі приєднаються до виставки у її третьому виданні. Їхні твори ми побачимо на фоні стін із проєкцією чистого, блакитного, “європейського” неба. Проте вона й далі іноді згасатиме, а твори зникатимуть у темряві, намагаючись попередити нас про те, що реальність, в якій живе Україна, може стати й нашою реальністю, якщо ми не допоможемо цій країні, яка бореться з імперією зла. Не йдеться про те, аби когось налякати. Страх часто замість раціональної реакції викликає витіснення його до підсвідомості чи заохочує до поступок. Йдеться про спонукання до дії, про солідарність у боротьбі зі злом, від якого Україна боронить не лише себе, але й нас.

Доступність: виставка проходить на першому поверсі. Виставка неприязна для людей із вадами зору – у виставковому просторі панує напівтемрява й темрява. Чорнодруки з інформацією про виставку доступні перед входом на неї. Виставка неприязна для людей із сенсорною гіперчутливістю – світло на експозиції вмикається і вимикається, у просторі чути гучний гуркіт і потріскування. Виставка неприязна для людей із обмеженими руховими можливостями – у просторі виставки розміщені ажурні металеві елементи, позначені флуоресцентною стрічкою. Просимо бути обережними. У книгарні можна безплатно позичити шумопоглинальні навушники та візок. Тихі години на виставці: щосереди від 15:00 до 19:00. В Галереї є 6 переносних індукційних петель.

Вернісаж перекладатиметься українською мовою (Володимир Дишлевук).